Ресурсозберігаючі технології. Спалювання соломи – це злочин Використання соломи і інших рослинних рештків на органічні добрива з допомогою «Вермистиму-Д». В умовах значного зменшення обсягів виробництва та внесення гною і мінеральних добрив зростає значення застосування соломи зернових культур, стебел кукурудзи, соняшнику, як дієвого фактора підвищення родючості грунтів. В Україні щорічно спалюється солома і інші рослинні рештки на площі понад 10 млн. га., що призводить до зменшення родючості грунтів, викидів мільйонів метрів кубічних отруйних речовин в повітря, а це призводить до погіршення здоров’я і збільшення смертності українців, нами розроблено, запатентовано і організовано виробництво біодеструктора регулятора «Вермистим-Д» (комплекс мікроорганізмів), який пройшов випробування в наукових установах і на виробництві (агрофірма «Колос» Київської обл., ПП Бутенко Чернігівської обл. та інші), і показав високу ефективність. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500-1700 кг вуглецю, при цьому наноситься велика шкода навколишньому середовищу і, насамперед родючості грунтів, повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар грунту різко погіршується водно - фізичні властивості грунту. Ми пропонуємо дві технології по деструкції соломи: Перша - це використання соломи на добрива в інтенсивних технологіях з використанням “Вермистиму-Д” - 10-15 л/га з додаванням в розчин NH4 – 4-5 кг/га. Друга - технологія використання соломи на органічні добрива в біологічному землеробстві, а саме: 1. “Вермистиму-Д” - 8-15 л/га. 2. “Вермистиму-Д” - 8-15 л/га, та внесення органічних добрив “Біопроферм” або “Біогумус” 4-6 т/га, або 5-6 т. гноївки 3. “Вермистиму-Д”- 8-15 л/га з посівом сидеральних культур на зелене добриво. Після закінчення збирання зернових, кукурудзи чи соняшнику солома і стебла подрібнюються наявними в господарстві подрібнювачами, рівномірно розподіляють їх на поверхні грунту і зразу проводять обприскування “Вермистимом-Д”, з заробкою їх в грунт дисковими лущильниками, Впровадження даної технології використання соломи та інших рослинних рештків дасть можливість на кожному гектарі з економити 800-1200 гривень на придбання міндобрив.